Небезпека виникнення пожеж в екосистемах

Пожежі – найбільш масові і розповсюджені лиха: вони відбуваються практично в усіх районах нашої країни, особливо в теплу пору року у лісах, на торф'яниках, полях, у житлових будівлях і на промислових підприємствах. Вогонь знищує будівлі і споруди, дерева і тварин, зазнають каліцтв і гинуть люди. Пожежами в екосистемах завдається величезна шкода ґрунтам, рослинному та тваринному світу. Такі випалювання погіршують якість ґрунтів та призводять до змін видового складу рослинності.

У вогні гинуть корисні комахи, які зимували у верхніх шарах ґрунту, горить і безліч різноманітного сміття, що суттєво посилює забруднення атмосферного повітря.

Шкода від спалювання сухої трави багатолика та вкрай небезпечна. До складу диму від спалювання сухої рослинності та її залишків входять пил, окиси азоту, чадний газ, важкі метали і низка канцерогенних сполук. Крім того, з димом у повітря вивільняються діоксини - одні з найбільш отруйних для людини речовин.

Крім того, такі пожежі призводять до руйнування ґрунтового покриву, загибелі ґрунтоутворюючих мікроорганізмів.

У 90% випадків причина виникнення лісових пожеж – людина, яка необережно поводиться із вогнем у лісі, у місцях роботи і відпочинку, не звертає уваги на необхідність суворого дотримання правил протипожежної безпеки.

Найбільш небезпечним є лісові пожежі, причиною виникнення яких є необачна дія людини (розведення вогнища і необережне поводження з ними, сільськогосподарські палі, використання несправної техніки та агрегатів, грозові розряди, самозагорання торфу тощо).

Рятувальники Обухівського РУ ГУ ДСНС України у Київській області нагадують про правила безпеки під час виникнення масових пожеж в лісах та природних екосистемах:

• не панікуйте та не приймайте поспішних необдуманих рішень;
• не тікайте від полум`я, що швидко наближається, у протилежний від вогню бік, а долайте крайку вогню проти вітру, закривши голову і обличчя одягом;
• з небезпечної зони, до якої наближається полум`я, виходьте швидко, перпендикулярно напряму поширення вогню;
• якщо втекти від пожежі неможливо, то вийдіть на відкриту місцевість або галявину, ввійдіть у водойму або накрийтесь мокрим одягом і дихайте повітрям, що на самою поверхнею землі, – воно тут менш задимлене. Рот і ніс при цьому прикривайте одягом чи шматком будь-якої тканини;
• гасити полум`я невеликих низових пожеж можна, забиваючи його гілками листяних порід дерев, заливаючи водою, закидаючи вологим ґрунтом та затоптуючи ногами;
• під час гасіння пожежі не відходьте далеко від доріг та просік, не випускайте з виду інших учасників гасіння пожежі, підтримуйте з ними зв`язок за допомогою голосу;
• будьте обережні в місцях горіння високих дерев, вони можуть завалитися та травмувати вас;
• особливо будьте обережні у місцях торф`яних пожеж, враховуйте, що там можуть створюватися глибокі вирви, тому рухайтеся, по можливості, перевіряючи палицею глибину шару, що вигорів;
• після виходу із осередку пожежі повідомте місцеву адміністрацію та пожежну службу про місце, розміри та характер пожежі.

Перша допомога при опіках:

• посадіть або покладіть постраждалого;
• обливайте місця опіків великою кількістю води (15 хвилин і більше), будьте обережні, щоб уникнути переохолодження постраждалого;
• якщо є можливість, то зніміть з уражених місць каблучки, годинники, паски, взуття до того, поки ці місця не почали набрякати;
• зняти предмети одягу, які згоріли або ще тліють, можна лише у тому випадку, якщо вони не прилипли до уражених місць постраждалого;
• шкіру навколо опіків потрібно обробити розчином марганцівки або спиртом;
• всі опіки необхідно захистити , прикриваючи їх чистою тканиною без ворсу (простирадло або наволочка, чистими серветками);
• викликати швидку медичну допомогу за телефоном «103».

Виконання населенням вищезазначених правил та заходів безпеки дасть можливість зберегти Ваше життя та здоров'я.

Провідний інспектор відділу запобігання надзвичайним ситуаціям Обухівського РУ ГУ ДСНС України у Київській області старший лейтенант служби цивільного захисту Владислав СЕКРЕТ

НЕ ПРОВОКУЙТЕ ПОЖЕЖ

В ЕКОСИСТЕМАХ

Під час війни роботи для рятувальників побільшало в рази. Надзвичайники ліквідовують численні пожежі після обстрілів та авіаударів. Допомагають при евакуації населення. Колосальне навантаження вогнеборцям створюють палії трави. Окрім цього, ці люди порушують закон, нищать природу.

Незважаючи на заборону та введений воєнний стан в Україні палії сухої трави продовжують створювати пожежі.

Рятувальники вкотре застерігають громадян, що за чинним законодавством, порушники правил пожежної безпеки нестимуть адміністративну та кримінальну відповідальності.

Відповідно до статті 77-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення за самовільне спалювання рослинних решток на громадян накладається штраф у сумі від 3 060 до 6 120 грн, а на посадових осіб від 15 300 до 21 420 грн.

За підпал трави природно-заповідного фонду штраф для громадян складає від 6 120 до 12 240 грн, а для посадовців – від 21 420 до 30 600 грн.

Згідно зі статтею 77 Кодексу України про адміністративні правопорушення, порушення вимог пожежної безпеки в лісах тягне за собою накладення штрафу на громадян від 1 530 до 4 590 грн, на посадових осіб – від 4 590 до 15 300 грн.

За знищення або пошкодження лісу вогнем для громадян передбачено штраф у сумі від 4 590 до 15 300 грн, для посадових осіб – від 10 710 до 30 600 грн.

У разі ж завдання природі великого збитку передбачена і кримінальна відповідальність.

Так, згідно зі статтею 245 Кримінального кодексу України, знищення або пошкодження вогнем лісових масивів, зелених насаджень навколо населених пунктів, вздовж залізниць, а також стерні, сухих дикоростучих трав, рослинності або її залишків на землях сільськогосподарського призначення караються штрафом від п'яти тисяч чотирьохсот до дев'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк від двох до п'яти років, або позбавленням волі на той самий строк.

Провідний інспектор відділу запобігання надзвичайним ситуаціям Обухівського РУ ГУ ДСНС України у Київській області старший лейтенант служби цивільного захисту Владислав СЕКРЕТ 

Рятувальники Обухівського РУ ГУ ДСНС України у Київській області закликають: Будьте свідомими! Не спалюйте суху траву та сміття.

Щороку восени та на весні починається сезон паління листя, сухої трави та інших рослинних решток. Люди, які палять суху траву, завжди переконані, що цим вони покращують врожайність. Це твердження – міф.

Коли спалюється сухостій, то гине вся мікрофлора, що зазвичай бере участь у важливих біологічних процесах. Земляний родючий покрив, на якому спалюють траву, відновлюється лише через 5-6 років. Окрім того, в середовище викидаються речовини, що виділяються в процесі горіння та є шкідливими для органів дихання. Як бачимо на практиці дані діяння призводять до великої біди та завдають великої шкоди довкіллю, здоров'ю людини.

Особливо шкідливим є спалювання сухої рослинності у населених пунктах, де гуляють діти та підлітки. Медики попереджають про можливі захворювання дихальних шляхів, алергічні реакції ще несформованого дитячого організму чи навіть більш серйозні проблеми. Адже навесні та влітку листя дерев у скверах чи паркових зонах не тільки очищає повітря та збагачує його киснем, а й накопичує з повітря пил та інші шкідливі речовини, які викидаються автотранспортом і підприємствами. Шкідлива дія забруднювальних речовин значно підсилюється внаслідок спалювання трави та листя. Зокрема, дим сухої трави та опалого листя містить оксиди азоту, вуглецю, чадний газ, а також сполуки важких металів. У тліючому без доступу повітря листкі утворюється бензопірен – речовина, здатна викликати ракові захворювання. А залишки спаленого листя отруюють ґрунт.

Наголошуємо на тому, що 3 березня 2022 р. внесено зміни до Кримінального кодексу України, які посилюють відповідальність за злочини проти основ національної безпеки в умовах воєнного стану.
Так, у статті 113 «Диверсія» до переліку злочинів, вчинених з метою ослаблення держави або інших дій, спрямованих на знищення людей чи завдання шкоди їхньому здоров'ю, відтепер додано і навмисні підпали, зокрема й сухої рослинності.
Відтепер такі дії розцінюються як злочин, за який передбачено покарання у вигляді ув'язнення строком від 10 до 15 років або довічне ув'язнення з конфіскацією майна.
Отже, усім бажаючим спалювати сухостій пропонуємо зважити на міру відповідальності та забути про таку практику.

Порядок дій та правила поведінки у разі виявлення вибухонебезпечних предметів

ОСНОВНІ ХАРАКТЕРНІ ОЗНАКИ, ЩО ВКАЗУЮТЬ НА МОЖЛИВУ НАЛЕЖНІСТЬ ПІДОЗРІЛОГО ПРЕДМЕТА ДО ВИБУХОВОГО ПРИСТРОЮ:

• знаходження в місцях з масовим перебуванням людей (громадському транспорті) без нагляду валізи, пакунка, коробки тощо;
• зовнішня схожість на боєприпаси та піротехнічні вироби;
• наявність на предметі розтяжок, дротів, що тягнуться від предмета, мотузок, скотчу;
• наявність джерел живлення (батарейки, акумулятори тощо), антен з радіопристроєм, годинникового або електронного таймера;
• наявність підозрілих звуків, що лунають від предмета (цокання годинника, сигнали через певний проміжок часу);
• характерний запах (гасу, розчинника, пально-мастильних і хімічних матеріалів тощо);
• наявність елементів (деталей), що не відповідають їх прямому призначенню;
• наявність сторонніх підозрілих предметів у дверях, вікнах, дереві, закріплених за допомогою дроту, ниток, важелів, шнурів тощо.

ДІЇ У РАЗІ ВИЯВЛЕННЯ ПІДОЗРІЛОГО ПРЕДМЕТА

• негайно припинити всі роботи в місці (районі) виявлення предмета (заглушити двигуни, зупинити техніку);
• по можливості попередити про знахідку інших осіб, які знаходяться поруч;
• швидко відвести на максимальну безпечну відстань (не менше 100 метрів) усіх людей, які знаходяться поблизу, при цьому рухатись назад необхідно по своїх слідах;
• у разі залишення підозрілого предмета невідомою особою, свідком чого ви стали, необхідно запм'ятати її зовнішність, одяг, автотранспорт та його номерні знаки;
• позначити місцезнаходження предмета, по можливості огородити його (для огорожі можна використовувати різні підручні матеріали: дошки, жердини, гілки, мотузки, шматки яскравої матерії тощо);
• по можливості у разі наявності фотозасобів здійснити фотофіксацію предмета та місце його розташування;
• зберігайте спокій та не панікуйте, при цьому надавайте допомогу літнім, важкохворим людям і дітям;
• негайно повідомтеоперативні служби, надавши інформацію про характерні ознаки предмета (місце його розташування, дату і час виявлення та особу, яка його виявила), за телефонами:
• не допускайте до небезпечної зони інших людей та, знаходячись якнайдалі від місця виявлення або за будь-яким захисним укриттям, обов'язково дочекайтеся представників правоохоронних органів або ДСНС України;
• у разі загрози виникнення вибуху негайно лягайте на землю у найближче заглиблене місце (канави, ями, ритвини тощо), ногами до епіцентру вибуху, обличчям вниз та прикрийте голову якимись речами або руками, при цьому долонями щільно закриваючи вуха та відкривши рот для урівноваження тиску.